Інтравітреальні ін’єкції 

для лікування діабетичного макулярного набряку

Діабетична ретинопатія - ускладнення діабету, яке пов’язане з виникненням нових, патологічних кровоносних судин в сітківці або камерах ока, які можуть спричинити кровотечі і набряк макули. З ціллю попередження і зупинки розростання патологічних судин в порожнину ока вводять препарати antiVEGF. Фактор VEGF – це ендотеліальний судинний фактор росту, який стимулює розвиток аномальних судин. Основними antiVEGF-препаратами є афліберсепт (Eylea®), бевацизумаб (Avastin®), ранібізумаб (Lucentis®).

Інтравітреальна ін’єкція – це введення лікарського засобу безпосередньо в порожнину ока, а саме, в склисте тіло, яке займає більшу його частину. Інтравітреальне введення забезпечує високоефективну, цілеспрямовану доставку препарату в задню камеру ока, тим самим, створюючи оптимальну концентрацію лікарського засобу протягом тривалого часу (2-9 тижнів). Особливості будови ока не дають можливості доставити до сітківки препарати, введені внутрішньовенно або внутрішньом’язево. Тому, єдиним способом це здійснити є інтравітреальна ін'єкція.

Переваги інтравітреальних ін’єкцій  

 

За допомогою інтравітреального введення antiVEGF препаратів, завдяки усуненню макулярного набряку, досягається поліпшення зору у приблизно половини хворих, а також зупиняється подальше погіршення зору у понад 90% пацієнтів. Ці результати залежать від розміру і терміну давності первинного ураження. Зазвичай, необхідно проводити повторні ін'єкції для закріплення успішного результату.

Підготовка до інтравітреальної ін'єкції

  • Застосовуйте антибіотик в краплях або таблетках, який Вам призначив лікар, протягом 3 днів перед ін'єкцією;

  • харчуйтеся як завжди;

  • у день ін'єкції сміливо приймайте свої звичайні ліки;

  • розкажіть лікарю про медичні проблеми або можливої алергії на призначені їм препарати, якщо такі є.

Протипоказання до інтравітреальних ін'єкцій

Інтравітреальні ін'єкції не можна здійснювати при:

  • онкологічних захворюваннях ока;

  • відсутності світловідчуття;

  • порушенні системи згортання крові;

  • важкому соматичному стані.

Як проводиться інтравітреальна ін’єкція?

 

Інтравітреальна ін’єкція є амбулаторною процедурою. Вона проводиться в умовах операційної для мінімізації ризику розвитку інфекції, Перед процедурою закапуються краплі, що розширюють зіницю, та місцевий анестетик. Після знеболення на повіки накладають спеціальні повікорозширювачі для того, щоб око було постійно відкрите під час операції.

Ін’єкція проводиться маленькою голкою в білу частину ока. Сам укол займає 3-6 хвилин. Під час введення препарату пацієнти можуть відчувати легкий тиск у оці. Після ін’єкції можливе короткочасне підвищення внутрішньоочного тиску. У пацієнтів з глаукомою стабілізація тиску відбувається повільніше, і цей процес необхідно контролювати.

Що робити після інтравітреальної ін’єкції?

Ніяких значних обмежень після проведення ін'єкції немає. Рекомендується не сідати за кермо протягом 6 годин після введення препарату, так як краплі, що розширюють зіницю, можуть затуманити зір.

Протягом 3 днів слід продовжити капати антибіотики в око. Зазвичай, біль не спостерігається. Нормальним явищем є відчуття стороннього тіла в оці. В цьому разі слід додатково закапувати один з препаратів штучної сльози. 

Також може з'явитися невеликий підкон'юнктивальний крововилив або «літаючі мушки». Ці ефекти, з часом, зникають.

Рекомендується не терти, не доторкатися до очей і не плавати протягом декількох днів.       

У разі сильного болю, появи підвищеної чутливості до світла або зниження зору, необхідно звернутися до офтальмолога.

Наступний візит зазвичай призначається через 2-4 тижні. Повторні ін’єкції можуть проводиться протягом декількох років. Їх необхідність визначається індивідуально, під час клінічного огляду, за допомогою оптичної когерентної томографії (ОКТ) і флюоресцентної ангіографії (ФАГ).

 

Ризик ускладнень при інтравітреальній ін'єкції

Кожна ін'єкція, незалежно від введеного препарату, несе в собі ризик ускладнень, який становить 1: 1000. Найбільш серйозними з них є:

  • Внутрішньоочна інфекція (ендофтальміт).

  • Блокада головної артерії ока.

Інші рідкісні ускладнення включають в себе:

  • відшарування сітківки;

  • внутрішньоочну кровотечу;

  • пошкодження кришталика і розвиток катаракти;

  • підвищення внутрішньоочного тиску.

Все це піддається лікуванню, але може загрожувати погіршенням зору.

В цілому можна сказати що інтравітреальні ін'єкції ефективний і досить безпечний метод лікування.

© 2014-2020 (c) Vision-.UA. Використання матеріилів з сайту тільки з письмової згоди власника / САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я